середу, 25 березня 2015 р.

Покликання

Високе у душі покликання несу, 
Таке високе, що сягає до зірок! 
Батькам я вдячна, долі і Творцю, 
Благословен хай буде кожен крок! 
Я - вчителька, і на плечах у мене 
Весь світ прекрасний: гори і моря, 
Веселка й місяць, листячко зелене, 
Все дороге і близьке - вся Земля. 
Візьму дітей маленьких я за руки 
І дам їм силу й радість пізнання, 
І поведу їх в світлий храм науки
Здобудем разом мудрість і знання! 
Я - вчителька, а може, - з казки добра фея, 
І з помахом руки зникає страх, 
І оживає все, що є в портфелі. 
Горить цікавість й радість у очах. 
Зігрію в душах всі дитячі мрії, 
Щоб холоднеча відійшла німа, 
І не страшні дощі і сніговії, 
І не злякає мороком зима! 
Я - вчителька, і знаю всі дороги: 
Стежки слизькі й спокусливі путі. 
Вкажу я шлях лиш на святі пороги, 
Щоб вибір правильний зробили у житті. 
В житті немає легкої дороги, 
Всі труднощі долатимем разом. 
Сльозинки висушу і віджену тривоги, 
Ми сильні, нездоланні, як гуртом! 
Я - вчителька, і на руках у мене 
Серця маленькі й долі чарівні, 
В очах довіра і любов до мене, 
Не треба долі іншої мені! 
Я - вчителька, і з гордістю крокую 
По цій прекрасній сонячній землі, 
Добро посію, душі полікую. 
Я - вчителька! 
Тож заздрять хай мені!
Маргарита Головач

Немає коментарів:

Дописати коментар